10.07.2017 10:38
для всіх
81
    
  1 | 1  
 © Олександра

Безцінь

Безцінь

І мені байдуже на безцінь цих днів.

Я згубила дрібку пурпурових слів.

Дощ чекав на мене. Я на нього - ні.

Небеса погасли в тьмяному вогні.


І за кожне слово я платила знов.

Всі тривоги пили мою силу й кров.

Чи існує слово, що не впаде в пил?

Моя сильна мрія не закриє тил.


Моя сильна мрія впала доліриць, 

Загубилась в тінях кованих темниць.

Я згубила силу навіть під дощем.

Я не знаю, правда, коли встану ще.


Коли темні крила, не мої, а слів, 

Стануть чимось більше за безцінь цих днів.

Я продам за безцінь мрії і дощі, 

Але що лишити у своїй душі?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!