Мої роки
Перші кроки
«Мої роки - моє багатство»,
Співав колись один артист
Таке трапляється не часто,
Він був щасливим, Бог дав хист.
Господь йому дав хист артиста,
Артист кіно та ще й співак,
Життя таких, як річка бистра,
Поважний вік – то добрий знак
Старих артистів не буває,
На схилі літ він ще в строю
І роль свою не раз зіграє,
І вмре на сцені, як в бою
Я мислю зовсім по другому,
Мої роки – то серця щем
Вже й відчуваєш трохи втому
Старієш тихо з, з кожним днем
Ой боже ж мій! Та я ще гожий!
Здоров’я й сил ще трохи є
І працювати я ще зможу
Бо в праці – щастя все моє
Так, не беруть мене до праці,
Чомусь всі кажуть – застарий,
Я не артист, жив без овацій
Хіба ж я мертвий – ще живий !!
Я ще живий і серце б’ється,
Моє ще серце молоде
І що з того, що чуб сріблиться,
До мене щастя ще прийде
Прийде воно, як було завше,
В роки, коли був молодим
Не думав я, як буде дальше,
Тоді не бачився, старим,
А працювати доводилось,
В сибірській тундрі, в холодах
Такі морози вам й не снились,
Я пережив їх, там, в снігах.
По тундрі скільки находився,
Прекрасний край, та не для всіх.
Для мене рідний – де родився,
А жити в тундрі я б не зміг.
А після тундри пережилось ,
Багато місць й багато літ
І де б бувать не доводилось,
Ми працювали всі як слід.
А зараз вже на схилі віку,
Якось незручно, негаразд
Якби я зміг з-за ради сміху,
Роки вернути всі назад
Я не для себе, я для рідних,
Для внуків своїх, для дітей,
Я працював би ще більш плідно,
Робота - щастя для людей
І актуально все це й нині
Якщо шукаєш – можеш і знайти…
Недаром кажуть в нас, на Україні, -
Життя прожити – не поле перейти!
Brescia (BS) ITALIA, 10.01.2011
