Шлях
З «Нізвідки» в «Нікуди»
У волоцюжній сваволі
Шлях закликає у вир,
Та лігво, із власної волі,
Ніколи не кине
Звір.
Птахи перелітні
Гнізда
В землях далеких не в’ють,
Істина є залізна:
На чужині нас
Не ждуть.
Люди зв’язки обривають,
Кидають рідне житло,
Долі нещадно ламають.
Сліпо ідуть напролом.
Роки зітлівають нікчемно,
Ноги
скривавлює Путь…
Люди Шляхом Нескінченним
З «Нізвідки» в «Нікуди» бредуть…
