Двовірші

***

Хоч як не казала людина, що вільна -

Відносно природи, вона божевільна.

***

Вітер, лиш повітря - має ж власну ціль;

В зимній тиші міста, робить заметіль.

***

Усе набридло, як труба, що тягнеться нівроку -

Шукай початок, не сумуй і глянь на неї збоку.

***

Природи світ - краса та утопічність -

Де поєдналося життя і смерть навічно.

***

Мріє кожне дерево торкнутися до неба -

І певно задля цього увись рости їм треба.

2012-2015

Візьміть участь в обговоренні

28.07.2017 14:51 © ... => Панін Олександр Миколайович

Дякую)

28.07.2017 13:29 Панін Олександр Мико... => ©

Гарно. Кожний двовірш має певний сенс.

28.07.2017 12:06 Каранда Галина => ©

я почекаю телепортації)))

28.07.2017 11:54 © ... => Каранда Галина

Якщо є вхід - повинен бути і вихід)))) Пневмопоїзд дійсно цікава штука, до речі один із їх розробників Ілон Маск вважає, що за пнемнотранспортом майбутнє) Так що в трубу в майбутньому всі потраплять))

28.07.2017 11:48 © ... => Каллистрат

Дякую) У випадку з трубою... варіантів значно більше)))

28.07.2017 11:41 Каллистрат => ©

Спасибо!
Понравилась форма выражения мысли.
А труба сбоку, так это, по-моему уже целый пласт философии))) Вроде того, как яйца в профиль)))

)))))))) ми завжди вміємо знайти вхід у безвихідне положення!)))))))
в мене асоціативний ряд від Вашої труби дійшов аж до пнепопоїзда))) цікава штука))

Ну в тор...ще спробуй влізь туди)))) Але там уже без варіантів))))

))))))))) головне, щоб то був не тор!))))))

Хоча... в такому випадку також є вихід)))) Потрібно йти на світло) А далі по тексту)

Дякую) Навіщо ще й всередину влазити))))

люблю короткі вірші)))
про трубу: глянути на неї збоку можна, тільки якщо ти не всередині неї...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ