Опіки снів
Ваба моя –
опіки снів на долонях.
Згуба моя –
небо дощами навскіс.
Сивий туман –
тінню прощань вздовж перону.
Вічний обман
змієм підшкірно проліз.
Можеш? Іди…
/серце – краплинами ртуті./
Хочеш? Вертай…
/сповідь для інших облиш./
Падає дощ –
час для обіймів покути.
Сковує біль
Тишею спомини…
Т-ш-ш-ш…