Щоденник
Ось знов пишу слова…
Слова і букви, більш нічого.
Так, це сказав вже хтось, бува,
Коли почуєш мудре слово.
Те що говорим ми, вже хтось прорік,
До нас давно ця істина лунала,
А може маячня, для когось просто гріх,
Сумні думки достойні п’ядестала.
Та це не просто звук, це є душа,
Думки, творіння розуму земного,
Десь в прозі все, десь у вірша
Перелилася сила твого слова.
Я теж пишу, зриваються слова
І рими витанцьовують зразково,
Та це не лірика, не вірші, а моя
З щоденником одвічная розмова.
Так, не поет я, хтось мені казав
І сперечатись з цим я теж не буду
Ви пишете щоденник! – я й не знав,
Що так назвати можна мою музу.
Вони праві, адже це лиш думки,
Думки і букви, більше геть нічого,
Та як вони вам серце пройняли,
То не дарма веду я цю розмову!
20. 04. 2011