Слава
Всі хочуть слави, а її немає.
Всі прагнуть до висот і визнання.
Та що це слава? Мало хто і знає,
Піар і все, нічого більш нема.
Ми пнемось з шкури лише показати:
- Я кращий є, не те що геть вона.
У мене кращі губи, кращі мати,
Я – член й мандат у мене не дарма.
- А я собі купив недавно дачу
Й рабів не прив’язі з десяток прикував,
Тепер я теж багато в світі значу,
Адже мільярд в держави я украв.
- А я співаю, люди, як Мадонна,
Хоч фонограма грає, то фігня,
Сьогодні я роздягнусь й завтра тонна
Газет напише: «Новая звезда!»
- А я не крав, але вже буду красти,
Отримав я ж підвищення нове.
І чим я гірший тих, що носять маски?
Їм можна? А мені хто не дає?
Отак живемо ми і прагнем сильно слави
І грошей мати більше ніж у всіх,
Та лиш не бачимо ми тої справи,
Що гроші мають нас, а не ми їх.
Топімось, люди, бо ми того варті,
Самі збираєм гори ми сміття.
Щоб мати справжню славу – не потрібні жарти,
А лише праця над собою все життя.
23. 04. 2011
