В небо злітає птах
Тільки смужечка болю по рівній лінії долі;
Тільки крапелька моря на вічно-сухих очах.
І у тиші холодній чистих втомлених колій
Я закохуюсь так, як в небо злітає птах.
Серед витертих ранків і стертих відгуків літа,
Де відлунням у спеці досі живе зима,
Мою правду осінню ловить старенький вітер:
Тут так хочеться впасти, хоч щирих причин нема...
Я втрачаю шляхи. Я не можу в них розібратись.
Небо б`ється дощем і ловить чужу сльозу.
Тут, на старті, не можу більш розігнатись,
Тут, у тінях, я бачу лише грозу.
Тільки смужечка болю по рівній лінії долі;
Тільки крапелька моря на вічно-сухих очах.
І у тиші холодній чистих втомлених колій
Я закохуюсь в тебе, як в небо злітає птах.