"На дворі – ніч… Серпневі сяють зорі…"
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
На дворі – ніч… Серпневі сяють зорі…
Мов стиглі сливи – падають до ніг.
А ти – не спиш… Душа – в життєвім морі –
Одна… Її ніхто не переміг:
Ні «соціум» бездушний, ні тривоги,
Що шашелем гризуть його завжди…
Вона шукає скрізь свою дорогу,
У далину ведуть її сліди.
У дальню даль, у вишину безмірну…
Вона, мов пілігрим, собі лиш вірна.
Тож попри біль нестерпний, підлий страх –
Судилось їй пройти тернистий шлях.
На дворі – ніч… Не спи, моя Вкраїно…
Ти – серце Світу. Коло тебе – піна.
Нескорена, іди мерщій вперед!
У тебе на вустах – полинний мед.
Колаж з мережі Інтернет.