Огіркове свято
Вибирає мама огірки,
Та в поді́л їх. Звідти – у відерце.
– Ех роки, нещадні ви роки, –
І щораз хапається за серце.
А вродило ж, як ніколи, тьма,
Ряботіють стиглими боками.
Та дітей усе нема й нема.
Чи заглянуть нині хоч до мами?
Огірочків зараз п’ять чи шість
У таріль накришить із вершечком.
Чує серце – має бути гість,
Мабуть, син приїде ген, під вечір.
Вже зібралось сонце на спочин,
Довгі тіні обступили хату.
Забарився десь в дорозі син,
Зачекалось огіркове свято.
м.Львів, 24.06.2017
