Жовте надвечір"я...
Гойдається вечір на легкій хмарині,
калинове небо, сонце вже зайшло.
Витягає місяць із старої скрині
й розстеля по небу, зоряне тепло.
Пахне тихий вечір. осінню терпкою.
легка прохолода. а на плечах шаль...
Жовте надвечір"я, осені ходою
у листках багряних відлітає в даль.
З вереснем за руку, по своїй стежині,
місяць круглобокий щастя роздає.
По роси краплинах. в чарівній долині,
де складає осінь придане своє...
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
м. Львів., 10. 09. 2017.
