13.09.2017 11:14
18+
267
    
  4 | 4  
 © Світлана Рачинська

Стеблом

PlayСтеблом

з рубрики / циклу «нове»

вірш для настрою, виник від неймовірного бажання потанцювати під цю композицію)
усім теплої осені)

як прийде осінь у сади людей

обвітрить губи обтріпає листя

оголить їхню сутність до дітей

тоска-тоскана затишне обійстя

тоді така ізморщена кора

проб`є стебло ліворуч із грудини

любові час цвісти а що пора

коли крізь серце проросла людина

в очах палахкотить єдиний схід

тріпочуть вії попід спільним сонцем

нема чого ділити окрім літ

стеблом обвившись десь на лівім боці

де куполом усі земні стежки

де стінами обійми й плечі домом

де стелять ліжко рук моїх думки

і янголи беруть аеродроми

присвоять легко як і ти мене урвуть

любов не знає графіків й маршрутів

весна світанок і кохані груди

де календарик неперегорнутий

цілу вічність

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.11.2017 00:41  Зельд => © 

Дуже красива поезія, дякую!

 14.09.2017 08:16  Тетяна Белімова => © 

Красиво... І справді звучить по-весняному) Не важить, яка пора року, якщо серце співає і проростає коханням))))

 13.09.2017 20:03  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова лірика!

 13.09.2017 13:45  Панін Олександр Мико... => © 

Заворожуюче.
Графіки і маршрути Любові
Змінені, пошматовані,
переплавлені у Коханя.
Вібрують. тремтять, виконують танок
затишшя перед вибухом.
Мрія здійснюється і мріється у майбутнє.
Зустріч-злиття чеснот Літа і Осені.
П. С.
Ваша поезія переходить на новий. вищий рівень,
Хоча, здавалось, куди вже вище!

 13.09.2017 11:32  Двірний Сергій => © 

Неймовірної сили та глибини вірш! Дякую!