Nocte somnia
1.
коли двері як відчинені весь час -
заповзає в хату нечисть наче плаз.
виб"є вікна, звалить стіни, зломе дах,
в тім"я дзюбне велетенський темний птах.
і засвітяться в очах немов у сні
ватри омахами шабашу нічні.
зір немає, лиш ріжок висить тонкий,
що від місяця, ледь світиться старий.
чи то пугач, чи то сич в пітьмі кричить,
коли оргії в екстазну впали мить -
біси з відьмами кидаються в огні,
в твої очі, що осліплені у сні.
і у маренні застогнеш. вуст біда
дотикнеться. зледеніють враз вуста.
і опинися в магічному кругу,
де чорти здіймуть із попелу пургу.
і душа туди завіється ураз... -
там літає неприборканий Пегас
і Парнас в руїнах заревом в огні,
скрізь розкидано там ліри мовчазні...
з ліжка скочиш - привід привідом! - мов тінь
підеш в темряву, торкаючись до стін -
двері щоб замкнути щільно на замок,
бо до фатуму лишився лише крок...
2.
ах! не впасти, не розбитися, дійти...
тільки й чути кроки лунні самоти
...слава Богу! що замкнуті всі замки.
що було то?..
чи не окрик у роки?
чи жахаєся відкритості у світ?
злету волі?
своїх спогадів і літ?
може, просто -
полюбляєш самоту?
голосіння і ридання в темінь ту?
чи боїся спотикань
і біль падінь?
...стільки падалося,
падать що аж лінь.
...ввімкнеш бра у кухні,
в роздумах хибкий.
- ...оковитої, - шепоче щось, - налий... -
вип"єш кави
і запалиш.
глянеш в ніч,
як униз спадають листя мовчазні.
...там вже осінь,
до небес краси порив -
поки вітер не затіяв злам і зрив.
і дощі поки не змили дивний лоск,
поки все в потоках суму не злилось... -
потім мерзлість,
сирість,
нудність і печаль
перетворять цю красу в суцільний жаль.
...випив кави.
в спогляданні докурив
й в попільничці сигаретку загасив.
в сон увійдеш мов в притулок, під покров
із надією прокинутися знов...
19/09 - 2017р.