Осінній вечір
з рубрики / циклу «ми»
Осінній вечір в кужелінні листя
Мені на зустріч знов розкрив обійми.
Чолом холодним жовтень притулився
І нагадав дорогу мені в зиму.
Човном червоним калюжі дзеркало
Розріже лист закручений кленовий.
Небо сумом із гори все падало
І був той сум, як і торік, не новий.
І тільки краплі від дощу залишать слід
На битих шибках одинокої душі.
Самотній потяг мені в слід гукне "привіт"!
Та зажурено затихне в нічній тиші.
І коли серед будиночків самотніх
Загубляться непевні кроки уперед,
В кружлянні листя зовсім безтурботнім
Утвориться червоно-жовтий перемет...
