У сяйві блакитних озер
Крізь верхівки сторічних дерев
Лине пісня дощу невгамовно...
Разом з нею дощить відтепер
І серденько, одному
cамотньо...
Час від часу хвилюється сум,
Оживає весна в переспівах,
Відчувається ніжності струм -
І вальсує душа знов у мріях.
Поруч ти... як колись... тож тепер
Моя мрія з тобою здійснилась...
Я навіки в тобі розчинилась....