28.11.2017 18:55
for all
127 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Серго Сокольник

Місту

Місту

Линуть до минулого думки, 

Мов птахи у вирій теплих плес, 

Крізь роки... Та що йому роки,  

Місту, що простерло до небес

Руки телевеж у молитвІ, 

Розірвавши хмари на рвання, 

МолитвІ, що ніби вовчий вий

Уночі... І ще чекати дня...

Спомин у минуле відлетів.

Що тобі у нім сказати міг, 

Місто, скуте брамами мостів

І закуте в ланцюги доріг?

Місто, ти усьому голова, 

Ніби хліб горілий на столі

Із зернин, що у лихі жнива

Зібрано... Горілий чорний хліб...

Місто бездуховністю грішить...

(а натхнення щирої душі-

Дар, що у повій відіб"є хіть.

Сказано ж - іди і не гріши...)

Ти грішило... Вірило... І ні...

Нищило минуле у собі...

Плями на коштовному сукнІ...

Чи на сУкні з Рюрика скарбів...

Що було, то буде поготів.

Спомином душі запорошив

На черлені відблиски щитів

Почорнілий сніг горілих шин, 

І яскраве сонце в вишині

Вилило у небо голубе

Мов танок оголеності ніг-

У проміння вдягнену тебе, 

Мій дарунок чистий назавжди

У кохання таїні пізнань

Під склепінням Міста... Диво з див...

Вічний поклик тіла- Інь і Янь...

...У думках тобою пропливу, 

мов ладдею з Києм по Дніпру...

Містом, у якому я живу.

Містом, у якому я помру.



 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.12.2017 02:41  © ... => Душа 

Вважаєте? Приємно) Дякую, Олю) 

 11.12.2017 16:42  Душа => © 

Гарно, щиро,трохи ностальгічно, Серго... Ніби Душа поета живе в цьому творі. 

 05.12.2017 02:41  © ... => Тетяна Чорновіл 

Приємно, що сподобалось. Вірш таки гарно сприйнято, шо ДА, то ДА) 

 04.12.2017 00:03  Тетяна Чор... => © 

Символічний і рвучкий вірш. В суворості рядків вчувається любов до рідного міста і схвано багато особистого, як на мене. 

 30.11.2017 22:56  © ... => Георгій Грищенко 

Спасибі, Георгію) 

 30.11.2017 22:56  © ... => Борис Костинський 

Дякую, Борисе!) Прозит!) 

 29.11.2017 21:57  Борис Кост... => © 

Аплодую, Серже! 

 29.11.2017 05:27  Георгій Гр... => © 

Чудово.