29.12.2017 00:46
для всіх
333
    
  22 | 23  
 © Каранда Галина

Роки, роки… аж мерехтять ялинки

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Роки, роки… аж мерехтять ялинки, 

Роки-відрізки міряють життя.

Не оглядаюся… завмерлі там хвилинки

Тихенько крадуть миті майбуття.


Ось посівна… жнива… уже й обжинки.

Ялинка знову. Олів’є. Кутя.

«Хутчіш, вперед, ти мусиш, ти ж бо – жінка!»

Та я і не жила ще допуття!


Так швидко все… Гірлянди, мандаринки…

Оглянуся – десь диво відстає!

Здається іноді: вся суть – в отих зупинках.

Завмерлі миті – то життя і є.



Лубни, 28.12.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2019 15:05  Олена Вишневська => © 

люблю, коли Ви пишете....

 21.10.2018 20:52  Галина Нечесна => © 

Так і є. Дуже гарний вірш)))

 19.08.2018 09:25  Надія Крайнюк => © 

Дякую, пані Галино, за цей чудовий вірш. Дербеньов відпочиває. Щастя Вам і добра, новиз творчих здобутків!

 14.05.2018 18:10  Анатолій Валевський => © 

Так і є - все, що нам залишається, це спогади про ті самі зупинки. Дякую за чудовий вірш! {#}

 02.02.2018 18:11  Тадм => © 

Ага, дуже співзвучне!! я давно помітила, що ми на одній хвилі :))

 28.01.2018 20:49  Наталія Старченко => © 

Прекрасний Вірш. І дуже правдиво усе

 17.01.2018 13:38  Самотній Кіт => © 

гарно...

 07.01.2018 00:47  Олена Коленченко => © 

Щиро вітаю з Новим роком і Різдвом Христовим, п.Галино! Нехай ДИВА крокують поруч з Вами!!! Веселих свят!!!

 04.01.2018 05:19  Георгій Грищенко => © 

Чудово.

 02.01.2018 22:19  роман-мтт => © 

чудово і сумно...
нічого - пройде:
роки - то у всіх
однаково нудні,
а миті чудові -
у кожного власне
і тільки своє ;)

 29.12.2017 17:23  Антоніна Чернишенко => © 

"Здається іноді: вся суть – в отих зупинках.
Завмерлі миті – то життя і є."- чудовий вірш, але сумний.
95% людства на землі, теж мабуть так живе, чекаючи якихось маленьких вирваних митей з сірих буденностей.
Всі так зайняті роботами, покупками, інтернетами, слухами, спорами, що просто забувають жити.
Я за останні кілька років, змінила не одне місто, і скрізь почувала себе неіснуючою.Поки не зрозуміла одну річ для себе. Якщо щось мене починає пригнічувати, я збираюсь в догору, полишаю все(на певний час)))))))

 29.12.2017 11:31  Каллистрат => © 

Отличный стих пани Галина и вам спасибо за него!
Но, как для меня он уже маленько грустный, а что делать?)))))
Только мгновения и отсвечивают на пройденном пути, что было между ними, то ведает лишь Бог, наша всемирная библиотека)))
Эх, житие наше....:)))))

 29.12.2017 05:29  Серго Сокольник => © 

Е, які то Ваші роки, Галю))))))))))))

 29.12.2017 02:19  Панін Олександр Мико... => © 

Завмерлі миті,
То завмерле життя,
Яке, на диво, невмируще.