29.04.2011 19:52
-
710
    
  2 | 2  
 © Тундра

Справжня мати

Співає мати ніжно колискову, 

Малює в пісні долю кольорову, 

Шукає в хаті ковдру для дитини, 

Але знаходить лиш тонку хустину. 


Закутує дитині босі ніжки 

І спалює в печі останні книжки,  

Щоби від холоду малечу врятувати 

Інакше ж бо не може: вона мати. 


Сама лягає спати на підлозі, 

Не розплітає навіть довгі коси. 

Заснути важко: діточки голодні! 

Шматочка хліба не давала жодній. 


Його немає, і не зна, де взяти. 

А батька вчора кинули за грати 

За те, що колосочки з поля ніс. 

Сусід, що бачив, це ураз доніс. 


Не плаче мати, висохли всі сльози,  

Цілує мовчки ніжки білі, босі. 

Дитинку тулить сумно до грудей 

І цілу ніч не стулює очей. 


Співає мати ніжно колискову. 

В уяві убираються діброви, 

І жито достигає в полі вчасно, 

І яблуні, і груші родять рясно. 


Співає мати й забува на мить, 

Що вже останнє полум’я горить, 

Що в клуні вже зерна нема й не буде, 

Що у селі вмирають часто люди. 


Співає, посміхається дитині: 

Воно ж мале й хіба воно вже винне? 

Лише любов й тоненька хустина 

Ще й досі зігріва малу дитину. 


Співає мати ніжно колискову 

І вірить – буде хліб обов’язково! 

І вийде чоловік, і приголубить, 

Він і її,й дитя маленьке любить. 


Залишиться зима сувора й сніжна,  

Повернеться життя її колишнє. 

Співає мати ніжно колискову 

І вірить щиро – буде все чудово. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.02.2013 10:15  Каранда Галина => © 

 06.07.2011 14:21  Оля Стасюк 

Вистраждано.


 29.04.2011 21:27  Наталка Янушевич => © 

Боляче.

 29.04.2011 20:10  Наталя Борщук 

дуже гарно...