03.01.2018 17:08
for all
93 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

А що з того?!

А що з того?!

А що з того що в мене є небо,  

І що дощ по за вікнами казиться?! 

Якщо ти, як і вчора про нЕго 

Не говориш! Воно ж не образиться... 


Ти про нього не думаєш зовсім,  

В серце і душу собі не пускаєш. 

Ти придумала, що так є легко 

Вигляд мати, наче і не кохаєш. 


Ти від нього закрилась брамою,  

І своє серце закрила у шори. 

А воно лине телеграмою,  

Що прочитана дощами з учора. 


Ти жартуєш з сумними очима,  

Вигляд робиш, що все в тебе так гарно. 

Ангел сумно говорить, - а дивно,  

На кохання плювать так вульгарно. 


Та здійнявши у гору крила, і 

полинув до душ закоханих інших. 

Залишайся сама, - ти ж хотіла,  

Щоб для інших писалися вірші... 

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.01.2018 12:05  © ... => Тетяна Белімова 

дякую...) 

 04.01.2018 09:28  Тетяна Белімова => © 

Сумно((( Хай минає чимшвидше!