12.02.2018 15:39

для всіх

336

7 | 7

 © Світлана Холодна

Чай з Дощем

з рубрики / циклу «Для Душі»

Моросно, млосно в ранкову імлу

На двох, нам з Дощем, чай заварю.

Чорний? Як любиш, з цукром на дні.

Заходь, пригощайся, не стій у вікні.

Млосно, поволі краплі по склу, 

Стікають, стікають у душу саму-

Омиють, відбілять, вимиють вщент

І біль і надію, і, що там є ще?

Що залишилося?

Пустка сама...

Дивно... Там зовсім нічого нема!

Тиша нещадна, аж в вухах дзвенить, 

Проза життя вірші бруднить.

Іноді треба, щоб пустка і біль, 

Щоби відчути, чи ще живий?

Хай поболить, хай попече

грунт підготуєм насіємо ще...

І квітів, і трав- проростуть так і знай.

А доки терпи!

Пий свій чай…

12,02,2018