Світ виявився не тий...
віршування в окупації
світ виявився не тий -
там личчя лигира лія
і кар наче той пустир
небесних потужних віял.
а там, на вершині самій
у суєтності безглуздій
пройдисвіти - тіні німі
і вороги всім, і друзі.
протестний електорат
нових собі зводить пролазів... -
в очищення чинить парад,
скидаючи їх одразу.
гримить феєричний салют,
у вибухах в небі квітне -
в радінні звільненя люд
свободи мов образ світлий.
де мрії і злидні, і блуд,
і безлад святкових оргій,
а потім... - сміття і бруд
зі сходу змітає ворог.
рутиною там війна
жертовна, кривава, безмозгла
кремлівського "пацана",
що світу тягар і морок.
і степ - то убитий пустир,
де болями вітер віє...
світ виявився не тий -
там личчя убивці лія.
_кар - чашоподібна заглибина біля вершини гори,
утворена морозним вивітрюванням;
лія=лея - наліпка
лигирь - бідний, убогий, нужденний;
личчя - морда, писок