Струмками ніч...
з рубрики / циклу «Все і всі»
Струмками ніч
щоками сльози.
У чому річ
в чуттях, в знемозі?!
Чи я втомивсь,
чи схолоняю?
Чи я живу,
чи проживаю?!
В душі печаль
на дворі весни.
Душі не жаль,
Нехай вже скресне
Стійких часів,
Морозний подих.
Вже й сніг осів,
Емоцій жодних.
Вже свище шпак,
на голім вітті,
А я ніяк
не хочу жити!
А я все жду,
чого, не знаю!
Чи я живу,
Чи проживаю...
Я рук твоїх
Тепла не чую.
Із дня у ніч
Я знов кочую...
А там знов сни,
і все про тебе.
А там зоря
У синім небі,
там світанки
голосять ніжно,
а я один,
сумний і грішний...
