04.05.2011 19:28

-

396

2 | 3

 © Сашко Гриб

По душі вишивали хрестиком

Осінь зриває вогні сивочолим вершником -  

Листя згорає. Мене обтікає час.  

Ви по душі, по моїй, вишивали хрестиком,  

Так небуває - неначе не знаю вас.  

Вільні гілки від свободи тепер утомлені  

Бавляться з вітром, якого немає - зник.  

Ви по душі, по моїй, вишивали золотом, -  

Це не прикрасить її надсамотній крик.  

Небо на склі намалює картину краплями,  

Очі закрию, щоб бачити знову вас.  

Душу мою ви хотіли зробити кращою,  

Тільки не знали, що я це робив не раз...