04.05.2011 19:28
-
395
    
  2 | 3  
 © Сашко Гриб

По душі вишивали хрестиком

Осінь зриває вогні сивочолим вершником -  

Листя згорає. Мене обтікає час.  

Ви по душі, по моїй, вишивали хрестиком,  

Так небуває - неначе не знаю вас.  


Вільні гілки від свободи тепер утомлені  

Бавляться з вітром, якого немає - зник.  

Ви по душі, по моїй, вишивали золотом, -  

Це не прикрасить її надсамотній крик.  


Небо на склі намалює картину краплями,  

Очі закрию, щоб бачити знову вас.  

Душу мою ви хотіли зробити кращою,  

Тільки не знали, що я це робив не раз... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.05.2011 23:52  Наталка Янушевич => © 

На іншому сайті - не я. Я тільки тут буваю. Ну, і деколи в "Однокласниках".

Ви ж, напевне, знаєте: все, що нас не вбиває, робить сильнішими. Неприємно, звичайно, зате щеплені - вакцинація і ревакцинація критики. А стосовно " не реагуйте так", то я часто таке чую. Що поробиш, все рівно реагую.

 04.05.2011 23:41  © ... => Наталка Янушевич 

спс)
дивина, але мені на іншому сайті щойно написали дуууже схожий коментар але до іншого вірша)
значить таки маюються картинки))))

 04.05.2011 23:14  Наталка Янушевич => © 

А я, як завжди, захоплена. Просто коли під час читання малюється чітка картинка, це для мене класний твір!

 04.05.2011 20:49  © ... 

тільки назва? :(
дякую!

 04.05.2011 19:34  Маккрос => © 

Назва дуже гарна!!!.......................