26.04.2018 08:28
для всіх
172
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

Вишневий ноктюрн

Вишневий ноктюрн

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

З-за хмар, де небо сонця сном зайшлося, 

Багрянцями вгорнувши стихлі тіні, 

Пантрує нічка зваби пелюсткові

Вишневого духмяного розквіту.


Ступаю в тиші дивне суголосся, 

Щоб у манливих тіней мерехтінні, 

Пізнати на квітучому алькові

Всевишню суть ясного дивосвіту.


Одчайний вітер білі віти вишні

Хитнув і стих збентежено, допоки

За хвилею квітучої знемоги

Чекання мить у досвітки злітає.


В тумани сходять сутінки затишні.

Лиш вітер пелюстки торкає трохи

Та десь у ніч твої все ближчі кроки

Відлунням тиші серце калатає.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2018 16:54  Наталія Старченко => © 

Вірш чудовий!.. у ньому стільки краси та щастя!!!

 27.04.2018 02:17  Серго Сокольник => © 

Під сакуру присяду я спочити...
Ай Таню, в мене віршів-не злічити...

 26.04.2018 13:10  Борис Костинський => © 

Просто захмарно поетична картинка! 

 26.04.2018 12:26  Костенюк => © 

Витончено і доконано по формі. Ці заховані рими... Браво!