Звичаєве...просте
віршування в окупації
чи співмірний біль одної людини
з бідністю,
голодом,
болем мільйонів по світу?..
чи варті уваги
проблеми тої ж людини
на фоні терору,
воєн,
злодійських вбивств
та інших проблем
того ж таки світу усього?..
чи належить жадоба жити,
страх і жорстокість у злиднях,
безхатності і хвороб
до шерегу того,
що й жадібність,
страх і жорстокість
у бізнесі зграї ділків
із посміхом злодіїв і лиходіїв?..
звідки байдужість?..
від одної людини?..
чи від натовпу здурених
й тих,
котрі увижають життя
феєричним у блискітках шоу -
їм веселощі, забавки і суєта
просто романтика побуту
у добробуті і достатку...
звідки забутливість
і абстрагованість,
узагальнене бачення цивілізації
у передапокаліптичному стані світу?..
звідки зло
в противагу миру,
співдружності і доброти
набирає впевненості і сил?..
від відсутності дій рішучих на відсіч,
об"єднаності
супроти простолінійного хамства?..
чи з обледащілого
і боязкого суспільства?..
з остраху і лінивства
людини одної в суспільстві?..
з небажання чути чужих проблем,
про злидні і болі людиною,
змореною у штовханині і колотнечі
мільйонних проблем
людей всього світу?..
а, може, правий
ненависник миру,
співдружності і добра,
коли заявив,
мовляв, час гуманної демократії
сплинув у сьогоденні?..
і вітає заяву царьок,
"харьок" московитський в кремлі,
радіє в терорі і війнах,
їде в камазі святково
на вкрадену землю... -
яке йому діло
до болю одної людини!
чи болю мільйонів по світу...
...у мракобіссі,
уполоненим на землі,
відрізаної від Батьківщини
зрадниками і москалями,
міркую в задумливості у біді
і відповідей не знаходжу...
