Ромашковий ноктюрн
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Десь за обрій у млу палахку
Сонце стомлене мріє до сну,
Збивши постіль свою осяйну
Ледь відчутним легким вітерцем.
По квітучого сну моріжку
В твою мрію шукаю стежки,
Де ромашок тремкі пелюстки
З гущі ночі яріють тихцем.
Ця манлива ромашкова ніч
Сіє присмерки в шепіт колось.
Тихо-тихо… Лиш серце зайшлось
З недостиглих суцвіть вівсюгу.
Йду за стежки чуттям. А з узбіч
Тільки сплески відлунь запашні
Та ще мірно, в думок шалині
Пульс наближує мить дорогу.
Хоч не видно з пітьми до пуття
У квітучім сум’ятті зела,
То так жарко спалахує мла
Чи займається сонце ясне.
Мить розквіту на вістрі чуття
Між відлуннями ночі зітхни,
І пахучі ромашкові сни
Не розбурхай цілунками. Не…
