04.06.2009 00:00
-
10942
    
  25 | 33  
 © Катя Валецька

Одинока

Як боляче, коли тебе не люблять 

І ти одна на цім великім світі. 

Ні рідні, ні батьки не приголублять, 

Хоч ти, як сонця, ждеш цієї миті. 


На серці біль і пустота німа, 

А смуток виїдає душу. 

І ти ідеш по вулиці одна  

І мрієш серед сліз побачить сушу. 


Ти потопаєш в океані сліз, 

А люди черстві, їм усе байдуже. 

Їм тільки дай грошей, багацтв. 

А ти страждаєш, ти самотня дуже. 


Та віра в серці ще твоїм жива, 

Що цей світ зміниться на краще. 

І ти не будеш більше вже одна  

І завітає і до тебе щастя. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.11.2015 21:12  Руслана => © 

я пишу вірші а коли я читала
цей вірш він так близький
до моєї душі

 12.06.2009 10:40  Микола Щасливий 

мені відчувся біль в рядках... добре що все добре :)

 08.06.2009 10:24  © ... 

Цей вірш не про мене.У мене прекрасна сім`я, і два синочка.

 04.06.2009 03:42  Микола Щасливий 

Аж шкода стало автора...