Одинока
Як боляче, коли тебе не люблять
І ти одна на цім великім світі.
Ні рідні, ні батьки не приголублять,
Хоч ти, як сонця, ждеш цієї миті.
На серці біль і пустота німа,
А смуток виїдає душу.
І ти ідеш по вулиці одна
І мрієш серед сліз побачить сушу.
Ти потопаєш в океані сліз,
А люди черстві, їм усе байдуже.
Їм тільки дай грошей, багацтв.
А ти страждаєш, ти самотня дуже.
Та віра в серці ще твоїм жива,
Що цей світ зміниться на краще.
І ти не будеш більше вже одна
І завітає і до тебе щастя.
