Колізей

Колізей. Боротьба йде кривава на смерть, за життя.

(Виникало, з’явилося щось несподіване, дике,

божевільне, нестримне в своїй неприхованій суті).

Ніби вир, що нагрянув, кружляє, рве сенс на шмаття.

Голоси стали галасом в суміші хижого рику,

мов звірині клітки одночасно вдалось відімкнути.

Протиріччями сповнено все до малої шпарини –

Гладіатори вже на арені, їх радо стрічають.

Перемозі, поразці радіють, ликують щоразу,

як відтягують тіло… убитої ними тварини.

Ошалілу на по́дій* зібрали неначе тут зграю,

та ніхто привілеїв із них, не змінив на кірасу.

Поневільні герої, омана, навколо не справжність,

аукто́ри** напевно вже заздрили вільним плебеям,

що ця дійсність створила безтямну життєву причину -

Утрачати життя, цим у будні принести контрасти.

Не відважність, сміливість, не слава тут ціль, не трофеї -

Зберегтися, вціліти, щоб зараз цю мить не загинуть…

Як давно це було. Може навіть у іншому світі…

Чи відтоді сто раз на папері роки карбували,

Гладіаторів знову знаходять заможні лані́сти***,

щоб невиразні грані тих днів все ж були розмаїті.

Розчинилося все, що із тисячі долей зіткали,

і мандрують у всесвіт примари, забуті та дійсні.

БЦ, 09-10.07.2018

Візьміть участь в обговоренні