ДОБРА МУНДЄРКА
з рубрики / циклу «ЛІРИЧНІ СМАКОВИНКИ»
Вже надворi вечорiло,
Кiнчилась робота,
Я ж i їсти не варила,
Що вкинуть до рота?
Того нема, те вже в`їлось,
Що його робити?
Треба (наче й захотiлось)
Мундєрки зварити.
Iз комори - сало в хату,
Огiрочки - з льоху.
Хоч вечеря й не багата,
Так, всього потроху.
Вже кипить мундєрка. Ясно,
Що недовго ждати.
– Стук-стук-стук! - кого це "вчасно"
Принесло до хати?
Ма-Марiя ( ще знадвору):
– Д-д-добрий в-в-вечiр, О-Олю!
Щ-Що ц-це п-п-пахне в п-пiзню п-п-пору?
В-в-вариш б-б-бараболю?
А м-менi щ-щось н-нудно с-с-стало,
П-п-прийшла п-п-погуляти...
Сiла й нищечком на сало
Стала поглядати.
Ой, куди ж тi очi дiти…
Глип на сало знову.
I , щоб мовчки не сидiти,
Почала розмову,
Закашлявшись, Ма-Марiя:
– Т-ти п-п-послухай, О-Олю,
Т-т-так, як я, н-нiхто н-не в-вмiє
З-зварить б-б-бараб-б-болю.
Т-так з-з-зварю її б-бувало,
Щ-що т-тоб-бi й н-не с-с-нилось,
Т-т-така д-д-обра!!! – і на сало
Нишком подивилась.
Слухає хазяйка хати
( Є дива на свiтi),
Просить гостю розказати,
Як добру зварити.
– Н-н-накопаю її, О-о-олю,
Г-г-гарненько п-п-помию,
Й з-з-зварю: д-д-добра б-б-бараб-б-боля,
Щ-що й с-с-сказать не в-вмiю.
I-iз м-м-мундєрки в м-мене й ю-юшка
С-с-сильно д-д-добра б-була."
"Тьху на тебе! А "подружка"
Аж слину ковтнула.
Вже мундєрка парувала,
Гостя пробу зняла
Й забуваючись, на сало
Бiльше налягала,
Наче кидала за себе,
Не треба й просити.
Каже: – Д-д-добра i у т-т-тебе!
У-умiєш з-з-зварити!
сподобалось