СИНЬОВИР
Синьовир, синьовир…
Синя річка, синій вир!
Небеса серпнево-сині,
Слава, слава літній днині!
Мир і спокій… Все минулось.
Мовби пам’ять розчахнулась.
Видно здалеку, не зблизька:
Де – надійно йти, де – слизько…
Де – підводна глибина,
загадкова Таїна.
По життю іти, мов лісом:
Добрі пси й хитрющі лиси…
Іноді – самі піски,
де верблюди, ящірки.
Йдеш – ніхто не дасть напитись…
Вижити і примудритись
На змію не наступить,
Їжака не роздушить…
Обійти усі припони –
Й повернутися до лона
Літечка і синьовиру…
Золоту пізнати Міру
Простоти, Краси, Любові…
СВІТ – без воєн, СВІТ – без крові!