Йменують кралею літа
Вона – не краси королева,
Але похитнула мій дах.
Стамбул, Копенгаген, Женева…
Мій дім – з алюмінію птах.
Троянди, цукерки, парфуми,
Манто із хутра бабака…
До неї летять мої думи,
Весела, завзята, в’юнка.
А врода, фігура, культура???
У цій святій трійці біда:
Як більшість, у мізках сакура…
Пусте, головне – молода!!!
В минуле оглянувся зранку,
В цю пору до правди тягнусь,
До сорту такого панянки –
І в темнім кутку не тулюсь.
За дня ж товариства такої,
Мов гюйса брудного, цураюсь,
Не п’ю там із чаші пустої,
Тому юних літ не стидаюсь.
Роки витісняють моралі,
Рокам не завада дрес-код,
Роками йменуються кралі:
Краса – бо йому сорок год))).
У літаку Цюріх-Стамбул 12.07.2018 р.