І хай би йшли дощі...
з рубрики / циклу «Все і всі»
Нехай поплаче небо.
Мені ж сумні вірші,
Коли живу без тебе.
Коли співає птах
із вечора до рання.
А ти лиш в моЇх снах,
Лиш в них живе кохання.
І хай би жовтий лист,
Зажурено кружляє.
Самітник-гітарист,
Душі струну торкає.
Коли останній такт
Розчиниться в повітрі.
Я зрозумію так,
Не можна далі жити.
Не можна щоб дощі,
З вечора і до рання.
Не можна щоб вірші
Сумні, без сподівання.
Не можна щоби птах,
Засумував із рання.
Та навіть уві снах, -
Кохання є кохання.