07.10.2018 14:57
для всіх
506
    
  6 | 6  
 © Ем Скитаній

В осінні дні

віршування в окупації

чи знаєш ти

куди іти, 

тікати, 

бігти

чи повзти

із бруду зради

і брехні

у ці осінні

мерзлі дні, 

коли в очах

і сміх, 

і страх, 

від глупоти 

аж з"їхав дах

і від словесного лайна

не звільнить дощ тебе сповна;

і мусиш жить, 

лайно те пить, 

і злите зло у мозок

злить, 

той сміх потворний

з твоїх віч

кидаєш осені

устріч?..

...крізь дні ідеш, 

немов пливеш, 

до майбуття, 

в глибінь гребеш, 

у глянець сонячний, 

у блиск

...неначе з того маєш зиск.

щоб супокій

собі знайти

весь в бруді, 

в зраді, 

у брехні

у ці осінні

мерзлі дні... -

не знаєш ти

навіщо йдеш, 

тікаєш, 

бігаєш, 

повзеш...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.10.2018 08:14  Тетяна Чорновіл => © 

Жити в епіцентрі бездуховності і бандитського зброду ой як непросто, особливо людині з поетичною душею. Ваш вірш дуже прониккливий і відчутний, як і осінь в окупації. Тримайтеся!

 09.10.2018 08:03  Тетяна Белімова => © 

Від градації зради не по собі... Уявляю, як Вашому ЛГ(((

 07.10.2018 16:36  Каллистрат => © 

Да, стих отличный! Спасибо.

 07.10.2018 15:04  Каранда Галина => © 

"І злите зло у мозок злить" - супер.
Як там у вас зараз?