06.11.2018 12:29
для всіх
322
    
  6 | 6  
 © Анатолій Костенюк

Дрібниці життя

Дрібниці життя

Лукавий – у дрібницях! Та як нам без дрібниць?

Прозорі душі чисті усі схилились ниць.

Так чисті, аж прозорі, у радості та горі

летять де ясні зорі і прагнуть до криниць.


Моя душа – не чиста, що ж, є у ній пісок, 

втонула у дрібницях зневірених думок, 

в турботах і надіях, у діях і бездіях

і хто з нас розуміє, чи вірний кожний крок?


Жіночості принада… Та як нам без дрібниць?

За правдою – неправда. Та як нам без дрібниць?

У виразі обличчя сховалася дрібничка –

очей коханих зрада – та як нам без дрібниць?..


Давно у володінні лукавого наш світ

і кожне покоління шлях вибирає свій.

Вітри тривожні виють і нас не розуміють

знайомі всі, жаліють… Та до дрібниць я звик…

06.11.2018р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2018 11:36  Лора Вчерашнюк => Костенюк 

Великолепно!!! Такая легкость!!!!! Спасибо за стих!!!!

 07.11.2018 09:47  Тетяна Белімова => Костенюк 

Ваша правда... Усе наше життя складається з дрібниць і без них його вже годі й уявити. Приємні і не дуже приємні дрібнички і є сенсом нашого існування))))