Кастинг
- Мене на кастинг тато відведи,
Бо зірка я, народжена сіяти.
- Я краще розкажу тобі
Як твій прадід учився грати.
То відбирали кастинг не зірки,
А німці в чорній формі з черепами.
Їх основний любив фольклор, пісні,
А більш за все, оркестри формувати.
Він шикував село у два ряди,
Щось на гармоні грав, а люди те співали,
Хто не зумів удати, йшов собі,
А хто залишився, тим інструменти дали.
Так прадід твій у руки скрипку взяв,
Не знав як німцю відказати.
Такого дива у руках ще не тримав.
А як скажіть на це му диві грати?
Нічого, пан естет навчив.
І школа та здавалася екстерном.
Три дні, хто грати не зумів
Той з кулею у голові прощався із оркестром.
І як це дід, без нот і партитур,
Лише з великим стимулом страху
На божий світ витягував зі струн
Мелодію веселу і сумну.
Він сам не знав, а кастинги пройшов.
І людям на тій скрипці завше грав
По весіллях, і кастинг той до смерті пам’ятав.
А шоу зіркою не став.
Дрогобич, 2011
