04.01.2019 22:39
Без обмежень
24 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Свіча

Сипле сніг, замітає пороги, 

У віконці самотня свіча

Через відстані, час і дороги

В рідній хаті тебе зустріча.


Сили, мариться, вже за межею, 

Втома твого торкнулась плеча, 

Подивися, у парі з душею

Надихає далека свіча.


Щоб збороти всі віхоли й бурі, 

У житті зазвичай вистача, 

Щоб крізь будні суцільні понурі

Зігрівала домашня свіча

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Муки поета / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зерна / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.01.2019 11:03  © ... => Каранда Галина 

Дякую. З Новим Роком! 

 04.01.2019 23:11  Каранда Галина => © 

Співається! Гарно. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо