12.02.2019 21:22
Без обмежень
5 views
Rating 0 | 0 users
 © Владимир Нищимный

Вчорашні замітаючи сліди...

Вчорашні замітаючи сліди

Метелиця всю ніч кружляла в танці.

В одежу білі парки і сади

Вдягла і заспокоїлася вранці.


І знов стрункі, високі, мовчазні, 

Мов парубки, каштани на алеях

Всміхаються крізь сонячнії дні

До яблунь у засніжених киреях.


Нехай ще в сні ці доньки і сини -

Земля корінню вже вдихає силу

І з першим проліском весни

Кохання піднесе до небосхилу.


Ось так і ми блукаємо в житті, 

Йдемо в свої засніжені дороги.

З надією в своєму забутті

Плекаємо любов без застороги.

Львів 25.01.2019




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо