21.02.2019 22:10
Без обмежень
11 views
Rating 0 | 0 users
 © Владимир Нищимный

Лист із Вічності...

Ти можеш не чути, про мене не знати

В своєму буденному дні.

Мені не вернутись до рідної хати –

Згорів я в буремнім вогні.


Світанки весняні і літнії зорі

Стрічати не вийду вже в сад.

Лишився навічно в небеснім дозорі –

Дороги немає назад.


У спротиві тім я не встиг в повній мірі

Пізнати всю велич краси.

В душі залишився я щирий у вірі

В прийдешні найкращі часи.


За тебе, за себе, за рідну Вкраїну

Без жалю віддав все, що мав, 

Щоб мову співучу мою солов’їну

Ніхто вже від нас не відняв…

Львів 20.02.2019



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Знов заплакала тиша вночі... / Ліричний вірш | Владимир Нищимный». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вже вертаються з далей лелеки... / Ліричний вірш | Владимир Нищимный».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо