02.03.2019 10:19
для всіх
130
    
  4 | 4  
 © Анатолій Костенюк

Хандра

Хандра
Пришел домой и, как всегда, опять один.
Мой дом пустой.

Кино (Виктор Цой)

В душі моїй

системний збій, 

нарив, абсцес, 

повзучий стрес.


Весни пора –

чому ж хандра

від хворих дум

у серці сум?


Весь бруд із площ

змиває дощ.

Пливе кудись

торішній лист.


Хандру й печаль

би на асфальт, 

щоб змила біль

весни купіль.


А дощ (звідкіль?):

у серці біль

лишився сам, 

бо пусто там...

02.03.2019р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.03.2019 21:07  Алла Мейта => Костенюк 

І хандра заслуговує на такі прекрасні рядки!

 02.03.2019 22:09  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Весінній сум, це, мабуть, постзимовий синдром!

 02.03.2019 17:11  Каранда Галина => Костенюк 

Перші 2 рядки взагалі круто. Геть хандру!)
Потрібне перезавантаження)

Вірш про сучасне життя - Потрібне перезавантаження... | Каранда Галина

 02.03.2019 15:31  Надія Крайнюк => Костенюк 

Cумно. Але написано гарно. Дякую!

 02.03.2019 10:55  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Весна, насправді, найбільший провісник хандри, незважаючи на розквіті! І тому підтвердження - цей ваш чудовий, хоч і сумний вірш з констатацією системного збою настрою! Дощу нема, бо знов зима?!)) Тримайтеся! А вірш дуже гарний, під ритм сердечного биття.