01.06.2011 13:05
-
413
    
  3 | 3  
 © Сашко Гриб

Це лише зорепад

Це лише зорепад

Цей повільний набат наче відлік у іншу вічність,  

Це лише зорепад, - загадай-но мене ще раз!  

Я не збудуся знов. Наче січень, прийду нізвідки  

Ніжним холодом в кров. Нашу зустріч розвіє час.  


А якщо все не так? Все не так, як повинно бути!  

Наче змучений птах я шукатиму голос твій,  

Як спасіння душі. Серед вітру тебе не чути.  

Це осінні вірші, що римують рядки із мрій.  


Це ранкова роса у обрамленні всіх галактик,  

Де твої небеса непомітно накриє сніг.  

І я холодом в кров, наче січень, прийду, зненацька  

Ти згадала мене? - Не збуватися зараз гріх... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.03.2012 21:46  Сашко Новік 

класно. бажаю вдало збутися)))