26.03.2019 02:41
Без обмежень
30 views
Rating 5 | 12 users
 © Борис Костинський

ПЁС

Пёс, лающий в кромешном мраке,

Ты чуешь шкурой — скоро драка.

Клыки — наружу, хрип надсады...

Но цепью приковали, гады!

Нутро твоё от злобы рвётся.

В мозгу одно — "загр-р-рызть!" — несётся.

О, если б только на свободу -

Ты их прикончил бы, уродов!

Ах, как же цепь на глотку давит!

Пусть шавки несвободу славят.

Пускай за кость хвостом виляют...

Они, лишь брешут, а не лают.

Но ты хвостом вилять не будешь.

Ты — ПЁС и всё в бою добудешь!



30.09.12г.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.03.2019 02:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Таня! А ланцюг, на котрому тримають ПСА... Що ж, ланцюг є на шиї в кожного, хто РЕАЛЬНО здатний порвати. Але є ті, хто вже навіть і не рвуться нікуди, а є ті, хто ніколи і ні за яких умов не згодні нишкнути та припинити рватися, хоча б яким міцним не був той ланцюг. Коли вояки УПА сиділи в 50-х роках по криївках, їм передавали рідні, що не варто вже нікуди рватися - усі навкруги вже змирилися і живуть собі якось. Але "ПСИ"-бандерівці рвалися і підривали себе, оточені з усіх боків, гранатами, хоча, здавалося, що в тім вже не було аж ніякого сенсу. Героїзм "ПСІВ" став прикладом для наступних поколінь. То ж, виходить, що рватися з ланцюгу треба! Інша справа, що рвуться виключно ПСИ, котрих не так вже й багато. Зате, до дідька - покірних шавок.

 27.03.2019 15:56  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Згода з Вами. Правда, з сумом подумалось, що войовничість Пса обмежує повідок. 

 27.03.2019 01:21  © ... => Костенюк 

Дякую щиро! Слава ПСАМ! Ганьба шавкам! 

 27.03.2019 01:20  © ... => Надія 

Спасибо, Надя! Этот стих полностью подпадает под рубрику "Жесть", поэтому я его и определил в одноимённую папку. 

 26.03.2019 19:13  Надія => © 

Хорошо помню это стихотворение.Сильно. Я прямо вижу перед собой этого рычащего, рвущегося вперёд пса. Люблю сильных, а не мымр. У меня маленький шпиц, но он — ПЁС. И этим всё сказано.  

 26.03.2019 13:31  Костенюк => © 

Образно і сильно. Я за ПСІВ! 

Публікації автора Борис Костинський

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 8
Автор: Борис Костинський
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Жерсть;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;