Спогад із дитинства. Дорослі враження
Спогад із дитинства
Співають жаби – як колись…
А тут колись була дорога.
Молитися ішли до Бога –
У ті поля, в небесну вись.
Безмовною була молитва…
Утрьох – матуся, тато, я –
Жили в раю… Щоденна битва
Тут відступала в небуття.
А нині… Битва ця кривава -
В новинах… Дивимось виставу.
Напоготові – Інтернет…
Душа не бачить цих тенет?
Прозрілий Дух про Вічне мислить…
Він знає: так було завжди.
Але – тоді було Дитинство…
А нині – тінню од біди
Накрило дні, накрило ночі,
Накрило цілий білий світ…
Слова страшні, слова пророчі,
Та – знов весна… Душі політ!
Дорослі враження
Тримають небо не атланти –
Народ окрадений тримає...
Він - Прометей у боротьбі
За той вогонь, що знов палає...
Єдиний він ще правду знає...
Живий іще... Хоч - при журбі.
Останнє хочуть вже забрати,
В кайдани міцно закувати...
Примушують зректись душі…
Щоденно крівцю ссуть, кліщі.
Нічого, крівця оновиться! –
Душа народна - БІЛА ПТИЦЯ.