Зустрінь мене
Тебе не чаруватиме весна,
Якщо вона в душі замінить зиму.
Твій світ з напіврозбитого вікна,
Вуста із ароматом апельсинів.
Тобі не зупинити відчуттів
І серед снів, розірваних світанком,
Посеред снів, де я тебе зустрів,
Де палко ніч цілується із ранком.
Де крадькома народжується дощ
І вітражі розписаного неба.
Бруківкою середньовічних площ
Я відрахую подихи до тебе.
Зустрінь мене, як осінь - без прикрас.
Зустрінь мене, як небо - безкінечно.
Зустрінь мене! Зустрінь останній раз,
Щоб знову відпустити безсердечно.
