03.09.2019 14:55
for all
49 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Олег Купрієнко

Подбай про мене

Подбай про мене

Ти, 

І не кажи що заслаба.

Що геть нема в тобі вина і навіть хліба.

Моє мовчання, твою ніжність обійма.

Так недосяжна мов і все таки жива, 

До неї відданість пелю́стками розсипав.

Ти у тій брамі,  

Що волога,  

Відіпри, 

Магічні двері, та впусти до ночі спати.

І ми загубимо ось там, вагу доби.

І славу втіхи,  

Поміж криками ганьби, 

Почуєм чітко, ніби гучнії гармати.

Ти не забудь про мене,  

Навіть як сама.

Як до оселі тої втиснуться ординці…

Як душу ясную, загарбає пітьма.

І прийде, літо обіцяюча, зима.

Вовками стануть замаскованії вівці.

Я бачив,  

Світ мене щоденно як втрачав, 

У сіру землю десь кидав і воду синю.

Він не подбав моє улюблене дівча.

На їхній меч,  

Дістав я іншого меча, 

І те життя поклав,  

За сво́ю берегиню.

Мене ти дбала, 

Я покірливо мовчав.



Київ, 03.11.2017р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.09.2019 18:11  © ... => Каранда Галина 

Привіт, дякую) Радий долучитись до чудової спільноти) 

 03.09.2019 17:07  Каранда Галина => © 

Цікавий стиль.
Вітаю тут.