23.06.2011 00:13
-
323
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

Я просто пилинка

Я просто пилинка

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

”Горе мое, пыль земная пусти меня,
Небеса голубые, бездонные, смилуйтесь…”
Калинов Мост - Иерусалим

Я просто пилинка у вічному вирі, 

Літаю-витаю надворі, в квартирі… 

Щоранку у справах, долаючи втому, 

Рахунки… Пакунки… Під вечір – додому. 

В безмежнім, здавалось, числі траєкторій 

Нав‘язлива схожість життєвих історій 

Важливе здійснилось не так, як гадалось, 

Плекала, чекала… Нічого не сталось. 

Згубила кохання і мрії дівочі, 

Буденності пил запорошує очі. 

Розлука навіки? Не плач, не журися! 

Зіткнулись пилинки і знов розійшлися. 

Зіткнулись, розбіглись і більш не зустрілись… 

А змучене серце чекати стомилось. 

Готують принади стежки випадкові 

Не там, і не з тим, не на тому виткові. 

Хоч криком кричи – мудрий вир не почує! 

Вирує життя – нам закони віщує. 

Вирує життя і не хоче спинитись. 

Чого ж мої очі не раді дивитись? 

Хто скаже, для чого це сонечко сяє? 

Для кого ця пісня журлива лунає? 

Кому ця краса, як надії краплинка? 

Я просто пилинка! Я тільки пилинка… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.06.2013 17:47  Світлана Рачинська => © 

Роздуми Ваші - завжди світлі) Гарний вірш.

 23.06.2011 11:03  © ... => Тарас Іванів 

Багато людей не вважають це безпорадністю. Діловито метушаться в вирі і все! Лиш ті, що не розуміють свого щастя, розводять депресняк! :)))))

 23.06.2011 10:47  Тарас Іванів => © 

Ось так свідомість тикає пальцем на нашу безпорадність!