19.10.2019 20:50
Без обмежень
15 views
Rating 5 | 2 users
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Коли тобе нервує місто,

Коли тобе нервує місто, 

Навіщо бідне руйнувати?

Скажи молитву "Єзус Крістус..."

І вийди, відчинивши брами.

Вітрам не вперше бавитись дротами

Перевертаючи порожні смітники, 

І тарабанити бляшаними дахами

Перевіряючи на міцність коминИ.

А в тебе шлях і в поросі сандалі, 

У серці істина, неприйнятна ніким.

І марево: - наповненні майдани, 

Де вибори богів, і меси до богів.

Крізь ніч і зорі - полудень як дзигар

Рахує кроки, явні, пройдені й уявні, 

А перед брамою новою знову митар

Байдужий до потуг твоїх, чекає плати.

І ти йому з надією заплатиш...

Та правди слів не вимовлять уста, 

І в котре, малодушність не пробачиш...

Холєра ясна - проклята земля.

За брамою - пустеля і оази...

Самотній дух, як буревій в пісках.

Й нема на то ніякої розради.

Лиш шлях. І зорі в чорних небесах...




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.10.2019 21:07  Каранда Галина => © 

Початок - взагалі супер. Мудрість простими словами. 

Публікації автора Пі - Падіння Деградація Занепад

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо