26.11.2019 12:40
for all
60 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Анатолій Костенюк

Прощання

Прощання

Вже осінь шепоче про найважливі̀ше

і манить у дощ вередливий струмок.

Пора наступила поглянути глибше

на обрій, на спокій, на звичку думок.


Прощання від слова прощати – скоріше

пробач незворотність своїх помилок,

образи лиши, десь попе́реду інше

чекає на тебе, на твій перший крок.


Засніжені зими, весняні капелі,

у золоті сонця багаті жнива,

майбутні пригоди, застілля веселі,

віднайдені вчасно потрібні слова –

усе це ще буде, та з рідної хати

прожите не хоче чомусь відпускати.

26.11.2019р.


Анатолій Костенюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.11.2019 15:06  TarkosT17 => Костенюк 

Гарно 

 27.11.2019 23:21  Костенюк => Надія Крайнюк 

Дякую, пані Надіє! Ви тонко відчули. Разом з часом минаємо ми. 

 27.11.2019 18:54  Надія Крайнюк => Костенюк 

Сумно стало чомусь.  

 27.11.2019 11:41  Костенюк => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно! Я не дарма писав відсторонено абстрактно, щоб можна було сприйняти і, як розлуку, і як прощання з минулим... А чи це сумно, чи сумно, але трохи, чи радісно, залежатиме від минулого та майбутнього. Як на мене, все життя містить минуле та майбутнє та мить теперішнього, коли приймається рішення (вибачте за розлогість))) 

 27.11.2019 09:00  Тетяна Ільніцька => Костенюк 

Прощання - це ще ніби не завершення, але чогось завжди сумно. Добре, що лишаємо надію на майбутнє.