26.11.2019 12:40
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 5 users
 © Костенюк

Прощання

Вже осінь шепоче про найважливі̀ше

і манить у дощ вередливий струмок.

Пора наступила поглянути глибше

на обрій, на спокій, на звичку думок.


Прощання від слова прощати – скоріше

пробач незворотність своїх помилок,

образи лиши, десь попе́реду інше

чекає на тебе, на твій перший крок.


Засніжені зими, весняні капелі,

у золоті сонця багаті жнива,

майбутні пригоди, застілля веселі,

віднайдені вчасно потрібні слова –

усе це ще буде, та з рідної хати

прожите не хоче чомусь відпускати.

26.11.2019р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.11.2019 15:06  TarkosT17 => © 

Гарно 

 27.11.2019 23:21  © ... => Надія 

Дякую, пані Надіє! Ви тонко відчули. Разом з часом минаємо ми. 

 27.11.2019 18:54  Надія => © 

Сумно стало чомусь.  

 27.11.2019 11:41  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно! Я не дарма писав відсторонено абстрактно, щоб можна було сприйняти і, як розлуку, і як прощання з минулим... А чи це сумно, чи сумно, але трохи, чи радісно, залежатиме від минулого та майбутнього. Як на мене, все життя містить минуле та майбутнє та мить теперішнього, коли приймається рішення (вибачте за розлогість))) 

 27.11.2019 09:00  Тетяна Ільніцька => © 

Прощання - це ще ніби не завершення, але чогось завжди сумно. Добре, що лишаємо надію на майбутнє.

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше