Прощання
Вже осінь шепоче про найважливі̀ше
і манить у дощ вередливий струмок.
Пора наступила поглянути глибше
на обрій, на спокій, на звичку думок.
Прощання від слова прощати – скоріше
пробач незворотність своїх помилок,
образи лиши, десь попе́реду інше
чекає на тебе, на твій перший крок.
Засніжені зими, весняні капелі,
у золоті сонця багаті жнива,
майбутні пригоди, застілля веселі,
віднайдені вчасно потрібні слова –
усе це ще буде, та з рідної хати
прожите не хоче чомусь відпускати.
26.11.2019р.
