16.01.2020 18:57
for all
44 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Надія Крайнюк

Алея кладовища

Алея кладовища

Алея кладовища… Йдуть дівчата.

Одна в хустині чорній… Йдуть повз грати

До жінки: — Поминайте хлопця-друга.

А на лиці її страшенна туга.



Минуло  сорок днів.  Сьогодні — сорок.  

Життя юнацьке обірвав осколок. 

Немає сліз. Сухі, червоні очі

Все виплакали за ці дні і ночі…


Заплакала та жінка замість неї,

А на могилі плакали лілеї. 

В землі — чийсь син. Це місце знає мати.

Свого — не пощастило поховати…


Зник безвісті у цій війні проклятій

Син другий.... Тож тепер їй горювати:

Нема синів, ні невісток, ні внуків.

Над хатою літають чорні круки…


Вже сива… Рветься серденько від болю.

Хіба таку собі хотіла долю?

І як спинити цю війну трикляту?

І хто її догляне  сиву  матір?


Стоять пліч-о-пліч дівчина і жінка,

Їх доленьки звела одна стежинка…


15. 01. 2020 рік

Світлина з інтернету



Смт Шевченкове, 15. 01. 2020 рік

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.01.2020 19:18  Борис Костинський => © 

Надя, блогери-патріоти - то є чудово! Але! В Мережі життя доволі відрізняється від реальності. На усіх виборах до усіх органів української влади патріоти-націоналісти не набирають більше 2% від загальної кількості голосів. Ото і є ПРАВДИВА РЕАЛЬНІСТЬ! Мене та жінку нещодавно повністю заблокували на фейсбуківському сайтику "Остёр благословенный" за жорстку суперечку з остерським яничаром на прізвище Гайовий. Цю пропутінську падлюку підтримали "лайками" доволі багато наших земляків, а нас - лічені. Нас прикрили, а Гайовий цвіте та пахне! Ги-ги-ги! Більш, ніж красномовний факт, Надя! Так що, реальність України ТОТАЛЬНО мерзотна! Хвала Богові, що є "вашингтонський обком", бо, аби американці попустили їхній тиск, то українство, задравши спідниці та підвернувши штанці, побігло би до Москви, аби вилизувати путінски чоботи! Гірко, але треба казати ПРАВДУ! Я завжди був, є і буду стояти за ПРАВДУ, а не за МРІЙНИЦТВО! 

 18.01.2020 09:31  © ... => Борис Костинський 

Я знаю багатьох своїх хлопців, які розділяють мої погляди. А ця жінка вибачалася переді мною за те. що одного разу накотилась на мене саме через розбіжності у поглядах на ситуацію в країні.
Радію роботі наших українських блогерів.  

 18.01.2020 04:52  Борис Костинський => © 

Полтавщина значить... Ну, гадаю, що то могила ДУКівця, бо саме ці хлопці найбільше просякнуті звитягою Української Повстанської Армії. Стосовно ж патріота-онука, в котрого бабця - путіністка, то воно, звісно, приклад гарний, але... Це - не правило! Якщо в сім`ї клокоче українофобія, то 1 шанс з 10, що там можуть вирости інші діти. Особисто я див у своєму житті не бачив, бо народна мудрість каже, що яблуко від яблуньки далеко впасти не може... 

 17.01.2020 18:32  © ... => Серго Сокольник 

Так, Серго, це — сьогодення. Сумне, болюче і нам треба його пережити. Все буде добре!  

 17.01.2020 18:31  © ... => Борис Костинський 

Ні, Борю. Не скрізь громадяни деморалізовані та дезорієнтовані. Є у мене одна знайома, яка всією душею ненавидить Порошенка, горою стоїть за Росію. Є у неї внук, якому прислали повістку на строкову службу. Вона й каже йому: — Не бери повістку. Для чого тобі це? Так от внук їй відповів, що він піде служити. Не піду я, не піде ще хтось, а хто ж захищатиме тебе, моїх батьків, братів, сестер? Повір, вона це розповідала мені сама. Я була вражена. Я знаю добре цього хлопчину. Ось так, Борю. І це Харківська область, це у моєму районі.
Тому вірю, що ми переможемо, попри всі негаразди.
Дякую тобі за коментар.
А світлина ця зроблена, якщо не помиляюся, у Полтаві.  

 17.01.2020 18:00  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую за коментар. Це жахливо, мати сусіда-агресора. Скільки горя, сліз, жертв...
І згодна з Вами, багато хто дійсно не усвідомлює того, що відбувається насправді.
Будемо сподіватися на краще.  

 17.01.2020 17:56  © ... => Тетяна Ільніцька 

Я дуже вдячна Вам, пані Тетяно, за такий розгорнутий коментар. Існує думка, що люди звикли до війни. Не думаю, що це відповідає дійсності. Хоч може і є такі. Як можна звикнути до нашого спільного горя, до того, що гинуть наші бійці? Чи можуть змиритися з трагедією втрати близькі і рідні загиблих на війні? Це наш спільний біль. Ця рана не загоїться ніколи.
Хай буде мир!  

 17.01.2020 09:23  Тетяна Ільніцька => © 

Страшне горе прийшло на нашу землю. Учергове зі Сходу... Нема ради на те Дике Поле, ласе до української землі і до українського життя ((( Але як самі себе не оборонимо, хто за нас постоїть?
Колись моя бабуся, що пережила ІІ світову, на всі свята мені бажала мирного неба над головою. Мені це було дивно чути. Бо ж яка війна в наш час? Але бабуся знала, що буде, хоча її не стало 2004((( Страшне горе для України ((( Страшна трагедія для тих, хто втратив близьких і рідних((( Усі слова тут зайві... 

 17.01.2020 06:33  Анатолій Костенюк => © 

Що ж, поки є люди, така їх доля: чоловікам боронити, жінкам оплакувати... Не знаю чи правильно це, але в наших обставинах, така боротьба на виживання. Жаль, що багато хто цього не усвідомлює. Дякую за такий "жіночий" вірш, пані Надіє. 

 17.01.2020 03:29  Борис Костинський => © 

Дуже зворушливо! Вразило фото. Гадаю, що воно зроблене десь у Галичині. Там червоно-чорні прапори УПА - давня норма. Повсюди в Україні, окрім Галичини, пересічні громадяни деморалізовані та дезорієнтовані вщерть. В головах - каша! І Путіна неначе клянуть, і Бандеру, але за Брежнєвим скиглять щиро. Навіть молоді, бо їм батьки весь час розпатякують, як добре тоді їм жилося... Біда з таким народом! Реальна біда! 

 17.01.2020 00:13  Серго Сокольник => © 

Сьогодення...