Лелеки
з рубрики / циклу «Лелечі дзвони»
Лелеки повертаються додому,
Повільно опускаючись до трав.
Вожак клекоче крізь болючу втому
До білокрилих й чорнодзьобих лав.
Такі близькі вже стали тихі плеса,
Що пам’ятають їх з дитячих літ.
Сміється ліс. Сміються білі весни.
Сміється рідний український світ.
А плеса грають тихо й променисто,
Ростуть лілеї в крапельках легких.
Так тихо-тихо, і так чисто-чисто
Тече ріка між берегів вузьких.
В повітрі – запах терпкого полину,
І чебрецевих зоряних заграв.
Птахи клекочуть тихо й журавлино,
Повільно опускаючись до трав.
