01.07.2011 20:56

-

364

8 | 8

 © Тарас Іванів († 2012)

Старпер

Досі незвідана пустка, 

Стан – крокодил між небес: 

Літати не може, 

Та й гидка закуска. 

Поглянув – чудак уже щез. 

Всі страви – смаколик із мила, 

Дні – кращі принцес молодих. 

Почав розуміти –  

Не буде вже дива. 

В законі Ньютона застиг. 

Збивається черга поденна, 

Ім’я й цифроград дурня ш’ють. 

Образи штикують, 

Зрання і до темна. 

Під зад злегка шпіца дають. 

Хотілось ще стулками грюкнуть, 

Та ікло до ложки зігнув… 

Останнє, що було, 

Зумів тільки хрюкнуть. 

Вечеря.., старпер вже заснув…